Сценарій заходу " На рушнику хай доля квітне".
Свято «НА РУШНИКУ ХАЙ ДОЛЯ КВІТНЕ»
Мета: розширити знання учнів про різновиди українського рушника та народні традиції, пов’язані з ним; розвивати творчі здібності учнів; виховувати любов до традицій свого народу, заохочувати до вивчення української народної культури.
Обладнання: аудіо запис української народної музики, вишиті рушники (рушник долі, «завивач», ««утирач», обрус, весільний)., добірка книг та фотоальбомів для виставки «Український рушник - символ долі», хліб-сіль для гостей заходу, українські народні костюми для всіх учасників заходу.
ДІЙОВІ ОСОБИ : учні ліцею КПТМЛ
Виховний захід відбувається в бібліотеці, зал прикрашений вишитими рушниками, українськими виробами, калиною, сухими квітами.
Угорі на центральній стіні прилаштовано велике полотно у вигляді рушника, на якому написано назву свята. Біля однієї з бокових стін організовано виставку на тему «Український рушник — символ долі».
Звучить весела українська народна музика.
Ведучі:
1-й учень
Дивлюся мовчки на рушнк
Знов чорнобривці зацвіли,
Запахла рута-м’ята,
Десь тихо бджоли загули,
Всміхнулась люба мати.
2-учень
І біль із серця раптом зник,
Так тепло-тепло стало,
Цілую мовчки той рушник,
Що мати вишивала...
Бібліотекар:. Добрий день, шановні гості. Ми раді вітати вас у цьому залі.
Український рушник. На ньому вишита доля нашого славного народу, на ньому дивним візерунком переплелися людські радість і біль, щастя і горе. Рушник супроводжував людину все життя від самого народження. Чому це невеличке вишите полотно отримало таку назву? Вважають, що вона походить від давнього слова «ручник», тобто шмат тканини, зітканий та вишитий уручну
Ведучий. А деякі мовознавці стверджують, що слово «рушник» походить від слова «рушати». Дійсно, проводжаючи сина в дорогу, українська мати замотувала йому хлібину в шмат білого полотна і, перехрестивши, промовляла: «Рушай щасливо, нехай благословить тебе Бог». І той невеличкий шмат полотна, витканий ніжними і дбайливими руками матері, оберігав козака від лиха і нещастя, нагадував йому про тепло рідної домівки, що чекає на нього.
«Пісню про рушник
Рідна мати моя, ти ночей недоспала І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя на долю дала. (2р.)
Хай на ньому цвіте твоя росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі твої. (2р).)
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю,
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
Ведуча. Рушник - це оберіг української оселі. Не було жодної хати в Україні, де не палахкотіли б вишитими узорами рушники. Недаремно склав наш народ такі прислів’я: «Ха- іа бел рушників, що родина без дітей», «Рушник на кілочку - хата у віночку».
Ведучий. Вишиті рушники здавна були невід’ємною частною родинних свят і обрядів: на родинах, на хрестинах, на весіллі та інших. Були і рушники звичаєві. Приміром, коли закладали нову хату, то на тому місці, де мала бути покуть, завжди клали хліб на рушнику — «щоб хата буЛа багатою». А коли зводили вже стіни домівки і закладали сволок, на нього також обов’язково вішали рушник.
Ведуча. Отже, призначень у рушника багато. Але докладніше про це нам розкажуть рукодільниці української вишивки.
Звучить весела українська музика, до залу вбігає танцювальний гурт дівчат, виконує танець з рушниками.
( Відео «Рушник» розповідь - 1))
Бібліотекар: Приходить людина у цей світ. Це дуже визначна подія для всієї родини, всього роду. І тому зустрічають дитину її першим і найголовнішим рушником — 1 рушником долі. (Показує рушник.) Готувала його мати ще до народження дитини. Для хлопчика вишивала на ньому дубове листячко, щоб сильним і мужнім зростав синок. А для дівчинки слала червоними нитками грона калини, щоб розцвітала краса донечки калиною і доля її щасливою була. Спочатку цей рушник лежав під подушечкою маляти, з ним несли дитину і в церкву хрестити. А як наставав час одруження сина чи доньки, на рушнику долі мати благословляла їх на щасливий шлюб. Цей рушник людина зберігала все життя, з ним проводжали її і в останню путь.
(розповідь 2)
Молоду матір, що нещодавно народила дитину, родичі також вітали рушником, у який загортали хліб та ласощі, бажаючи тим самим, щоб життя новонародженого було ситим та солодким. Звався цей рушник «завивач». (Показує рушник.) відео
3-тя розповідь. А от рушником - «уповивачем» бабуся-повитуха вперше повивала маля. (Показує рушник.) Цей рушник також ще заздалегідь готувала мати: вибілювала його , багат о разі в прала, в нього замотували малюка.
4-та розповіь Підростає дитина, а мамині руки вже вишили для неї рушничок-«утирач». (Показує рушник.) На ньому яскраві квіти, дерево, пташки і щирі слова: «Доброго здоров’я». Цей рушничок висітиме на кілочку біля дверей.
Подавали «утирач» і гостям, коли запрошували їх до столу.
5-та розповідь. А в свято застеляє господиня стіл білим обрусом. (Показує рушник.) На нього кладе запашну паляницю. І від чистої білизни полотна стає хата ще осяйнішою й веселішою
6-та розповідь. А довгими вечорами разом з подругами вишивала дівчина рушники собі на придане. Мала вона вишити їх на всі випадки: і сватів перев’язати, як прийдуть сватати, і весільний рушник (показує рушник), і щоб свою майбутню оселю прикрасити.
Ведуча. Кожен регіон України має свої відмінності у виборі кольорів та орнаменту вишивки. На Київщині, Полтавщині, Чернігівщині та в багатьох східних областях переважає рослинний візерунок червоного, синього та чорного кольорів; для Галичини, Буковини та Закарпаття характерний геометричний орнамент з яскравими, барвистими, а для Полісся — червоним та чорним кольорами.
Звучить музика з пісні «Два кольори».
Усі учасники заходу.
Ведуча тримає в руках хліб на рушнику.
Ведучий. От і наші хліб-сіль на вишитому полотні для вас, друзі.
- 1й учень
На рушник розшитий Хліб кладемо з сіллю,
- 2й учень
Щоб легкі дороги Славили Вкраїну,
Ведуча. Хліб на рушнику - одвічні символи гостинності нашого народу.
- 1й учень
Щоб у нашій праці І в гучнім весіллі
- 2й учень
Шанували в світі Над усе людину!
БІБЛІОТЕКАР: Дякуємо всім за увагу. До нових зустрічів,
.
Учасники заходу пригощають глядачів хлібом-сіллю. Виховний захід закінчується оглядом виставки.