Nav view search

Navigation

Михайло Стельмах

Михайло Стельмах - український письменник, драматург, педагог, фольклорист. Його роман «Правда і кривда» викликав першу політичну дискусію в українському середовищі. Заслуга Стельмаха — перша публічна розмова про факт «незрозумілого» голоду 1932-33 в Україні у глухі брежнєвські часи. У творі «Чотири броди»  Стельмах примушує українське суспільство згадати про жертв Голодомору, вказує на відвертих колаборантів, які брали участь в організації штучного голоду на селі.

Окрім «Правди і кривди» та «Чотирьох бродів» написав ще романи «Хліб і сіль», «Дума про тебе»; повісті: «Над Черемошем. Гуцульські мотиви», «Гуси-лебеді летять», «Щедрий вечір»; п’єси: «На Івана Купала», «Зачарований вітряк», «Кум королю».

Написав багато книжок для дітей. Окрім прози та поезії, він займався написанням п’єс та сценаріїв для фільмів.

Стельмах був дослідником-фольклористом, збирав народну творчість ще з студентської лави. А під час вчителювання разом зі своїми учнями підготував чотири збірники українських народних пісень, оформивши це візерунками традиційної вишивки.
У Михайла Стельмаха була чітка громадянська позиція – він виступав за мир. Саме тому був обраний делегатом Асамблеї ООН від України.