Nav view search

Navigation

Грінченко Борис Дмитрович

Грінченко Борис Дмитрович – український письменник (поет, прозаїк, публіцист, перекладач, літературознавець, драматург), фольклорист, етнограф, мовознавець, лексикограф. Також відомий як редактор ряду періодичних видань, автор перших підручників з української мови та упорядник "Словника української мови" в 4 томах. Видатним і навіть унікальним українським вченим назвати Грінченка можна хоча б з урахуванням його роботи над "Словником української мови", виданим в Києві у 1907-1909 роках. Протягом двох з половиною років Грінченко працював над виданням, до якого увійшло 68 тисяч слів.
 
Його багатогранна діяльність була спрямована на формування української нації і становлення Української держави. Великим Просвітителем ввійшов він в історію України. Постать невтомного трудівника, який безоглядно віддав усі сили й енциклопедичні знання вітчизняній культурі, по праву стоїть поруч із титанами української нації як Тарас Шевченко, Іван Франко, Пантелеймон Куліш, Леся Українка.
 
Борис Грінченко входить в число людей, внесок яких у розвиток і збереження української мови в усьому її розмаїтті найбільший. Чітка проукраїнська позиція літератора і педагога стала причиною негативного до нього ставлення з боку імперської влади, яка бачила у відродженні українського національного духу небезпеку для себе.