Сценарій бібліотечного уроку "Ми прагнемо словом святити душі"
ТЕМА: Все про бібліотеку і про книгу
МЕТА: розкрити учням суть та значення бібліотеки як базового соціального інституту; познайомити з історією розвитку книг та книгодрукування; розвивати творчі здібності та естетичні смаки; виховувати повагу до своєї духовної спадщини, освіти, науки і культури.
ОБЛАДНАННЯ: книжкова виставка «Віват бібліотека!», вислови відомих людей про книгу, квіти, мультимедійне обладнання.
Бібліотекар
Доброго дня шановні друзі! Сьогодні ми зібралися на незвичайну зустріч присвячену Всеукраїнському дню бібліотек. «Хто багато читає, той багато знає», – так кажуть у народі. І це правда, тому що упродовж усього життя ми звертаємось до книжок.
30 вересня святкується День Віри, Надії та Любові, але саме цей день Указом Президента України Леоніда Кучми від 14 травня 1998 року оголошено Всеукраїнським днем бібліотек, метою якого є підвищення ролі книги у суспільному та культурному житті.
Ведуча Паливода Каріна гр. № 19
Доброго дня, шановні гості! Сьогодні бібліотека нашого ліцею відчиняє двері, запрошуючи своїх учнів на зустріч, на добру і щиру розмову.
Ви завітали сьогодні до бібліотеки – місця, де живуть книги. Уявіть собі це – ціла країна, Царство книги. Зі своїми законами, географією. Здавалося б, ну що такого: стоять книги, прийшов, взяв, прочитав. Але, погодьтеся, в країни книги, в спілкуванні з книжками є певна чарівність.
Бібліотекар
Адже багато авторів тих книг, що стоять на полицях, вже давно не живуть на землі, а через книги ми й досі спілкуємося з ними. А наші сучасники при всьому бажанні не зможуть кожному з вас розповісти якусь цікаву історію. За допомогою книг і своєї уяви ми можемо переноситись в інші країни і часи.
Ведуча
На нашій Землі книга та бібліотека користуються віддавна великою шаною і любов'ю. Історія України невіддільна від історії бібліотек. Книгозбірні відіграли важливу роль у розвитку цивілізацій. Сьогодні – це інформаційні, культурні, освітні заклади, великий внесок яких у розвиток вітчизняного державотворення, освіти, науки і культури – безцінний.
Бібліотекар
Так! Є багато див на землі, створених природою і зроблених людиною. Та чи не найбільше диво з див – книга. У ній весь неосяжний світ. Вона, як незгасимий смолоскип освітлює людині шлях. І завжди цей смолоскип був у руках бережливих, надійних, у ваших руках, дорогі читачі.
А тепер ми пропонуємо вам здійснити невеличку уявну мандрівку в історію створення книги.
(Відео «Історія створення книги»)
Ведуча
Чи знаєте ви, друзі, що були на світі і кам'яні книги. Це закони вавілонського царя Хаммурапі, записані за 2000 р. до н. е. на кам'яному стовпі висотою 2 м., вагою 10 тон. Сьогодні цей текст можна розмістити на 50 сторінках середнього розміру.
Бібліотекар
Найбільше видання в світі – багатотомна збірка „Акти і публікації Британського парламенту 1800 – 1900 рр.” вагою 31 т. Щоб їх прочитати треба 6 років затратити. На оправу цих книг пішла шкіра 34 тисяч кіз.
Ведуча
Найбільша у світі книга – німецький атлас 1661 року вагою 120 кг. Також німецькими поліграфістами видано найменшу книжечку форматом 2 мм.
Бібліотекар
А перлиною слов'янської поліграфії є книжка байок Леоніда Глібова, що була видрукована 140 років тому, розмір якої трохи більший за звичайну марку.
Ведуча
Найдорожча книга в світі є Біблія 1455 р. виготовлена на пергаменті. У 1926 р. американець Уолте заплатив за неї 350 тисяч доларів. На даний час вона знаходиться у Вашингтоні в бібліотеці Конгресу як національна цінність.
Бібліотекар
Шлях розвитку книги був довгим і складним. У стародавні часи на землі не було книжок, згодом люди додумалися писати на глиняних табличках. З часом вже навчилися робити зручні й легкі книжки зі шкури. Першу таку книжку зробили в Малій Азії, в стародавньому місті Пергамі в II ст. до нашої ери.
Ведуча
Але ці книжки були дуже дорогі. Отож люди шукали, з чого зробити книги, щоб вони були дешевші й простіші. І знайшли у далекій Африці болотяну рослину – папірус. Відтоді з'явилися книжки, але через кілька років такі «книги» ламалися і розсипалися. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок: глину, листя та кору дерев, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк.
Бібліотекар
Кожен з вас знає, як важко писати без перерви бодай годину. А для того, щоб виготовити одну копію рукописної книжки потрібно немало часу .
І от прийшла славна пора. У XIII ст. в Європі навчилися виготовляти папір.
В середині XV ст. в Німеччині запрацював перший в Європі друкарський верстат майстра Йоганна Гутенберга.
Ведуча
Першим друкарем в Україні був Іван Федоров. У 60-х роках XVI ст. він працював у Львові, але його робота й досі згадується з вдячністю.
У Києві є два музеї, це Київський музей книги та книгодрукування, розташований на території Києво – Печерської лаври і Музей літератури.
Бібліотекар
Довіряючи всі свої знання і досвід книгам, люди навчилися зберігати їх. Скарбницями книг називають бібліотеки. У перекладі з давньогрецької мови слово «бібліотека» означає приміщення, де зберігаються книги («бібліо» – книга , «тека» – сховище). Бібліотеки з'явилися з незапам'ятних часів. Давні єгиптяни називали їх «аптеками для душі», тому що книги робили людську душу благородною і чуйною, а розум – сильним. В Україні перша бібліотека з'явилася за часів Київської держави, її створив князь Ярослав Мудрий у 1037 році. Сиділи переписувачі в соборі, переписували книги, перекладали з інших мов, коштували вони дуже дорого, палітурку оздоблювали коштовностями. Тому й не дивно, що до полиці книгу частенько прикріплювали ланцюгом.
Зараз ми хочемо ознайомити вас із двадцятьма найкрасивішими бібліотеками світу.
(Демонстрація слайдів «20 найкрасивіших бібліотек світу»)
Ведуча
Професія бібліотекаря почесна і найгуманніша з усіх професій. Це він – хранитель і провідник безлічі книг і журналів. Це його слово може визначати і пристрасті, і захоплення на все життя. Бібліотекарю писали оди, складали вірші та легенди. Одну з легенд пропонуємо вашій увазі.
ЛЕГЕНДА ПРО БІБЛІОТЕКАРЯ
Бібліотекар
Було у батька три сини. Перед смертю він подарував кожному по книзі і звелів розпорядитися подарунком як хто захоче і посадити на могилі батька по жолудю. Поховали батька. Як він сказав, так і зробили. Старший син продав свою книгу і купив щось потрібне для господарства. Середній поставив на видне місце, як пам'ять про батька. А молодший взяв свою книгу і пішов до людей. Куди б він не заходив, в кожній хаті давав почитати батькову книжку або читав і розповідав сам. І люди були дуже вдячні юнакові, годували його, давали притулок на ніч. А коли бували в його селі, то обов'язково відвідували могилу батька і дякували за хорошого сина, який за допомогою розумної книги подарував їм багато гарних думок, зробив добрішими їхні серця.
Ведуча
Пройшов час. Жолудь старшого сина згнив і пропав, середнього сина – дав кволий росток, який пожовтів і засох. А із жолудя молодшого сина почав рости молодий дубок, який перегнав берізки і сосни і пішов угору, розкинув назустріч небу і хмарам свої могутні гілки.
Багато весен і зим сплило по річці часу. Люди забули імена синів того чоловіка. Але мудре насіння знань із батьківської книги дало міцні ростки. Ті знання передавалися із покоління в покоління, збагачувалися новими. Давно змінилось одне покоління іншим, і тільки вічнозеленим залишається той дуб, підпирає гілками небо, грізно сперечається з блискавками.
Ось така легенда про юнака-бібліотекаря, який приніс людям знання. Його справа стала безсмертною.
Бібліотекар
А зараз ми перевіримо ваші знання з літератури. Спробуйте відгадати загадки.
Я тобі відкрию світ –
Тільки вивчи алфавіт.
Помічник, не витівник,
Мудрий вчитель твій … (словник).
Ведуча
Не день,не два, не один вік
Нам чесно служить … (довідник)
Бібліотекар
В тому сила вся моя,
Що я - … (енциклопедія)
Ведуча
Дуже я потрібна всім –
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу. (книга)
Бібліотекар
Молодці.
Бібліотека завжди була збирачем, хранителем і дослідником творів друку – вічних пам’яток писемності, а її служителі – вірними зберігачами і популяризаторами духовної спадщини поколінь.
Пріліпко Настя
Бібліотека... Тиша... І століття.
Історія... і тисячі книжкових див,
Благословляєм вас на довголіття,
Всіх тих, хто труд цей славний полюбив.
Професія, як світ, стара і давня.
Від перших зшитків до товстих томів,
Ви любите і бережете вірно
Пилинки часу й заповідь віків.
Щасливі ви... Вам слово довіряли!
Франко й Шевченко,
Пушкін і Крилов,
І ваше серце сонцем пронизали
Петрарка, Українка і Свєтлов.
Даєте ви не книги під розписку,
А читачам даруєте великий світ
І в юних душах нерозкритих чистих
Ви сієте добро з дитячих літ.
Тут думи і думки, науки злети,
Хай дмуть у світі вітри перемін.
Навіки збережи свій скарб, бібліотеко.
Щоб не торкнулися його ні забуття, ні тлін!
Бібліотекар
Стоїть бібліотека на землі, вища і святіша від усіх богинь. І це не просто храм науки і душі – це наша історія. Хтось із мудрих сказав: «Бібліотекар – це не професія, а стан душі, а ще – знахар». Це насправді так, бо якщо в аптеці чи лікарні вам полікують тіло, то в цьому храмі – душу.
Ведуча
Свято бібліотек – це, передовсім, свято книги, Великдень нашого духу, що починається із Сковороди та Котляревського, духу, що вийшов із «Кобзаря» Шевченка, через святий «Собор» Гончара, «Чорну голгофу» Стуса і душевний біль Ліни Костенко.
Бібліотекар
Максим Горький писав: «Усім, що в мене є хороше, я зобов’язаний книзі». І дійсно, все життя нас супроводжує, вчить, виховує і розважає книга. Недарма в народі кажуть: книжку читай – розуму набирай.
Ведуча
- Книжка мовчки все розкаже.
Бібліотекар
- Книга вчить, як на світі жить.
Ведуча
Книжка – маленьке віконце, а через нього весь світ видно.
Бібліотекар
Добра книжка кожну голову на правильну дорогу направить
Ведуча
Людина без книги, як риба без води.
Бібліотекар
А тепер, будь ласка ми просимо вас прийняти участь у невеличкій грі. Ви щойно прослухали багато інформації і про книги і про бібліотеки, тому, нам цікаві ваші думки. Потрібно продовжити своїми роздумами фразу: « Для мене бібліотека, це…».
Дякуємо вам за участь у грі.
Ведуча
Людина, якої б професії вона не була, - гуманітарної чи технічної галузі, - якщо вона не дружить з книгою, не може вважатися повноцінною. Бо книга людину збагачує душевно, облагороджує її серце.
Бібліотекар
Книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає нас рідної мови, розкриває красу поетичного слова та допомагає усвідомити його велику силу.
Любіть книгу – джерело знань, вона може зробити нас духовно сильними, чесними, розумними людьми, допоможе розібратися в плутанині думок, почуттів, подій, вона навчить вас поважати людину і самих себе.
На цьому наша зустріч закінчується. Дякуємо всім за увагу!